***


Білі птáшки білим пір’ям
Землю вкриють, – стане зимно,
Хоч і сонце буде гріти,
І зима далеко буде.
Бо пташине біле пір’я
Де-не-де червоним блисне,
Де-не-де вологим буде
Не з роси та не від снігу.
Бо пташині очі смутні
Докоряти стануть всюди:
“Нас згубили інші, звісно,
Але й ви, здається, люди”.